"... а
у нас, у нас березы – серо-белокорые...
Буржуазные "свободы" – куцые да хворые –
наше ж право, равных право – первый раз в истории!"
75 лет назад
с похвальным усердием ретранслировали голос Кремля советские поэты:
Буржуазные "свободы" – куцые да хворые –
наше ж право, равных право – первый раз в истории!"
"Про Сталіна
Павло Тичина
Глибокі моря в нас, глибокі і сині,
багата і щедра, квітуча земля.
Куди б не пішов ти у нашій країні —
там ясно почуєш ти голос Кремля.
То Сталін питає: чи кріпко ми дієм?
То Сталін питає: чи все у нас є?
— Ой Сталіне рідний, в роботі радієм:
ми знаєм безсмертне учення твоє.
Високі в нас гори, верхів’я блискучі,
радянськії люди як цвіт на весь світ.
Нехай за кордоном і хмари і тучі —
на все ми зуміємо дати одвіт.
I Сталін з народом в сердечній розмові.
I Сталін народу пораду дає.
— Ой Сталіне рідний, ми дужі, готові!
Прийми ж наше серце у серце своє.
I йде відбудова в долинах, на горах,
на славній радянській землі золотій.
I пісня зринає в безмежних просторах,
I голос у відповідь пісні отій: —
То Сталін питає: чи кріпко ми дієм?
То Сталін питає: чи все у нас є?
— Ой Сталіне рідний, в роботі радієм:
ми знаєм безсмертне учення твоє.
Могутняя сила могутнього люду —
Радянськая Армія в славі сія...
I каже весь люд: сильним вічно я буду; —
в нас дружби народів едина сім’я.
I Сталін із нами в сердечній розмові.
I Сталін усім нам пораду дає.
— Ой Сталіне рідний, ми дужі, готові!
Прийми ж наше серце у серце своє".
("Известия", 1947, № 103 (1 мая), с. 2).